ПОРАДИ БАТЬКАМ З ПИТАНЬ БЕЗПЕКИ ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Що має занепокоїти батьків у поведінці дитини

1. У дитини змінився розпорядок дня і ночі. Це пояснюється тим, що для приналежності до певної спільноти (групи) необхідно дотримуватися та виконувати певні ритуали-завдання, наприклад з 4 до 5 години ранку. Передсвітанковий час є несприятливим для дітей. У цей період організм, налаштовуючись на пробудження, виробляє адреналін, тому підйом у цей час спричинює тривожність і страх, стомленість, роздратування і розчарування в житті, що і потрібно творцям небезпечних груп.

2. Можуть виникнути зміни у самопочутті підлітка, наприклад фізична слабкість або швидка втомлюваність, млявість. Це може бути пов’язано зі зміною режиму дня, а також із постійним нервовим напруженням, яке відчуває дитина, коли потрапляє в незвичне для себе середовище або коли відчуває постійний контроль з боку тих, хто керує «групами смерті» в соцмережах.

3. Дитина стала замкнутою, прагне ізолюватися від батьків, а іноді і від звичних друзів, оскільки в неї з’явилися нові знайомі у мережі; вона не хоче розмовляти, просить, щоб її залишили в спокої. Наприклад, дитина відмовляється йти погуляти з друзями, а проводить увесь час у мережі. Батьки повинні звернути на це увагу!

4. Змінився вигляд дитини. Наприклад, вона почала носити одяг чорного (або темного) кольору, мати неохайний вигляд.

5. Підліток неодноразово звертається до теми смерті в піснях, музичних кліпах чи відеороліках, які мають суїцидальну тематику. У нього з’являються зошити й альбоми, в яких він постійно щось малює та пише. Також на малюнках можуть бути цифри. Цифри присвоюються адміністраторами таких груп новим учасникам з метою індивідуалізації особистості.

6. Поява порізів і шрамів.

7. Дитина демонструє бентегу, сором щодо близьких, без причин просить вибачення. Спостерігається бажання підлітка роздати або подарувати свої речі. Він поводиться так, ніби збирається в далеку дорогу: впорядковує справи, прибирає у себе в кімнаті, повертає позичене.

8. Підліток веде розмови про безглуздість життя, перестає ставити довгострокові цілі.

9. Підліток почав гірше навчатися і виявляти байдужість до навчання, хоча до цього часу ставився до нього добре.

10. Порушення харчової поведінки: відмова від їжі або обмеження в кількості їжі, також можливо і навпаки, переїдання.

Як бачимо, прояви, на які батькам слід звертати увагу, є досить різноманітними, і їх легко можна пов’язати із перехідним віком дитини. Проте якщо одночасно спостерігається декілька із перелічених проявів у поведінці дитини – на це обов’язково слід звернути увагу!

Чи можна «моніторити» мережі, онлайн спілкування дитини?

Моніторити спілкування дитини у соціальних мережах можна, навіть необхідно, особливо якщо підліток зовсім перестає спілкуватися з батьками, а постійно проводить свій час в онлайн-спілкуванні. Але це необхідно робити з обережністю. Може бути так, що загрози поки що немає, а довіру дитини можна втратити назавжди.

Найбажанішим варіантом є відверта розмова з дитиною на тему (або конкретну ситуацію), яка непокоїть батьків. Ця розмова має бути побудована на прагненні допомогти дитині та виявити свою турботу про неї; як розповідь про свої думки і переживання щодо поведінки дитини, особливо якщо є певні тривожні сигнали у її поведінці.

Загальна порада батькам – спілкуйтеся зі своїми дітьми, розмовляйте про все: про успіхи і проблеми, про життєві цілі, про мрії та бажання дитини.

Якщо контакту з дитиною немає чи вона не йде на контакт, не хоче розмовляти на жодні теми – це серйозний сигнал батькам, що цей контакт необхідно відновлювати. Можливо, необхідно звернутися до фахівця, зокрема дитячого психолога.

Як поговорити з дитиною про небезпеки в мережі, щоб не зацікавити, а пояснити необхідність бути обережною?

Щоб пояснити дитині, які небезпеки є в соціальних мережах, треба дотримуватися таких правил:

– залучати дитину до обговорення подій, які відбуваються у її повсякденному житті, спонукати радитися з дорослими у складних для неї ситуаціях, повідомляти про те, що відбувається у її спілкуванні з оточенням (друзями, однокласниками, просто знайомими); з розповідей дитини батьки можуть зрозуміти, чим саме живе дитина;

– вчити її «не переходити» за незнайомими посиланнями і не відповідати на листи та не відкривати файли з невідомих електронних адрес;

– вчити дитину не реєструватися в невідомих групах і не брати участь в онлайн-опитуваннях, які прийшли саме на особистий телефон з невідомих адрес (або номерів телефону) – це може бути збір інформації про стан, настрої та інтереси дитини;

– розвивайте у дитини критичне ставлення до інформації, розміщеної в Інтернеті; поясніть, що далеко не вся інформація є достовірною; бажано з раннього дитинства привчати дитину запитувати у батьків про те, в чому вона не впевнена;

– цікавтеся у дитини про те, що вона побачила (прочитала) в Інтернеті; найчастіше, відкривши один сайт, дитина захоче познайомитися і з іншими подібними до них ресурсами, поринайте в цю подорож разом із нею;

– постійно пояснюйте дитині правила безпеки в соціальних мережах: не давати в Інтернеті своєї реальної електронної адреси й особистої інформації (місце проживання, номер школи тощо), не відповідати на небажані листи і використовувати спеціальні поштові фільтри від спаму.

Небезпечну ситуацію завжди легше попередити, ніж усунути. Тому дуже важливо сформувати позитивне уявлення дитини про себе як про успішну, найкращу людину. Завжди є за що похвалити. Бажано частіше називати дитину ласкавими словами, щоб у неї склалось уявлення, що вона хороша, така, яку люблять. Тому, коли ми звертаємо увагу дитини на правила спілкування в соціальних мережах, ми підкреслюємо те, що вона для нас найдорожча і найрозумніша. У такий спосіб ми формуємо у дитини вміння протистояти будь-яким маніпулятивним впливам.

Джерело: Навчальне видання «Методичні рекомендації щодо формування безпечної поведінки дітей у соціальних мережах», Харків, 2021.