Медіаграмотність для вчителів

Мета посібника — ознайомити українську громадськість з можливостями подолання в суспільстві упереджень та стереотипів.

Зосереджено увагу на важливості гнучких навичок, особливо критичного мислення кожної людини. Авторка по-яснює, у чому різниця між критичним та стереотипним мисленням, і чому останнього варто уникати.

Матеріали включають навчально-методичне забезпечення інформаційних годин та розробки тренінгів, які рекомендовано проводити з молоддю для того, щоб у суспільстві попередити виникнення стереотипів та пропагування культурних розбіжностей, розгортання непримиренності й жорстокості.
Розраховано на педагогів, здобувачів освіти, широкий загал шанувальників історії, культури та традицій України.

Посібник «Освітні практики із запобігання інфодемії, або Як не ізолюватися від правди» містить серію моделей занять із біології, громадянської освіти / історії, української мови та сценарій позакласного заходу, в які інтегрована медіаграмотність.

Контент формує навички критичної оцінки медіаповідомлень, розуміння власної ролі у запобіганні інфодемії та відповідальне ставлення щодо поширення «вірусної» інформації.

Посібник може бути використаний під час навчального процесу в закладах загальної середньої освіти, післядипломної педагогічної освіти та педагогічних вищих навчальних закладів.

Науково-методичний посібник «Навігатор медіапедагога: теорія, методика, практичні завдання» містить інформацію про нормативну базу, що регламентує впровадження медіаінформацій- ної грамотності в Україні, висвітлює основи методики медіаосвіти, знайомить із засобами фор- мування медіакомпетентної особистості в умовах сьогодення. Опрацювавши матеріали посіб- ника, вчительство зможе навчитися інтегрувати медіаосвіту у викладання шкільних дисциплін, зокрема розвинути у своїх учнів і учениць критичне мислення, яке дозволить їм із легкістю ана- лізувати, декодувати та інтерпретувати медіатексти й не потрапляти на гачок медіаманіпуляцій.

Курс містить багато корисних інструментів, які можна використовувати для формування позитивного іміджу закладу освіти, у процесі спілкування з медіа та ефективного використання медіаресурсів у освітньому процесі.

Крім теоретичної частини, курс містить численні практичні приклади. Його доцільно пройти кожному, хто зацікавлений у критичному сприйнятті інформації в сучасному світі.

Перейти до онлайн-курсу

Медіаграмотність для кожного.

Медіаграмотність інколи помилково трактують як уміння користуватися девайсами та маневрувати в Інтернет-павутинні. Чи означає це, що кожна сучасна людина за замовчуванням медіаграмотна? Ні, адже міжнародне трактування цієї дефініції набагато ширше! 

Медіаграмотність – це модель, що заохочує людей замислюватися над тим, що вони дивляться, бачать та читають в онлайн-просторі. 

Як переконатися у тому, що ви та школярі розумієте принципи медіаграмотності? Перегляньте наш чек-лист та отримайте корисні поради!

Пропонуємо вам матеріали для проведення класних / виховних годин із медіаграмотності в 7–9 класах.

Заняття спрямовані на розвиток уміння ідентифікувати фейки та протистояти їхнім негативним впливам. Усі запропоновані завдання – самодостатні.

Тож учитель / учителька самостійно може визначити, які завдання і в якій кількості застосовувати на одному чи кількох уроках.

Завдання розділені на 3 заняття по 45 хвили кожне. Але вибір, скільки занять і якої тривалості проводити, залишається за вчителем / учителькою.

За основу розробки взятий відеокурс «Медіаграмотність у часи пандемії», створений Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) за підтримки USAID та опублікований на онлайн-платформі «Дія». 

Компетентності з медіаграмотності можно умовно поділити на чотири групи — розуміння медіа, використання медіа, комунікація за допомогою медіазасобів та вміння досягати власних цілей, застосовуючи медіа.

Медіаграмотність — це набір компетентностей, необхідних для активної й усвідомленої  участі в житті медійного суспільства. Нідерландська організація, яка спеціалізується на медіаграмотності, Mediawijzer.net, звернулася до експертів, щоб визначити, які це мають бути компетентності. На основі їхніх відповідей було створено модель, у яку щороку будуть вноситися зміни — й незначні, й ґрунтовні. Остаточним результатом є одна всеохопна модель, яка включає десять компетентностей із медіаграмотності.

Продовження статті:

Поговоримо, як виховувати школярів критично налаштованими споживачами медіа.

Здатність оцінювати та ефективно фільтрувати контент визнана однією з ключових навичок 21 століття. А в умовах «інформаційної війни», коли щодня ми піддаємось справжнім «бомбардуванням» фейкової та неправдивої інформації, ця навичка стала критично важливою. Як навчитися аналізувати інформацію в соцмережах і месенджерах, перевіряти її на достовірність та шукати упередженості? Саме цьому питанню та іншим відповідним превентивним заходам була присвячена  Всеукраїнська інтернет-конференція «Пріоритети в освіті: інформаційна гігієна та медіаграмотність», яка відбулася 03-04 листопада 2022 року.